Панночка

Витрати ростуть, доходи внаслідок фінансової кризи зменшуються. І коли закінчиться це неподобство — не відоме. Тому вирішили з’ясували, як зберегти впевненість у цю “смутну годину” і як налаштувати себе на режим економії.
Не треба себе накручувати
Психологи переконані, корінь зла — це паніка. У такий нестабільний час дуже важливо мати “холодну” голову. Не варто довіряти всьому, що обговорюють на форумах в Інтернеті, показують по телевізору й пишуть у пресі. Часто ця інформація або не має під собою реального ґрунту, або значно перебільшена. Це каталізатори паніки. А чим більше паніки, тим менше в людини сил на реальне життя, реальні дії.
Брати до уваги варто тільки реалії власного життя, а не те, що кажуть навколо. Приміром, усі говорять про масові скорочення, і людина, яку ніхто й не думає звільняти, починає себе накручувати, переживати, нервувати. Як наслідок, падає якість його роботи, і тепер він уже дійсно ризикує виявитися першим кандидатом “на виліт”.
Навіть “велика американська депресія”, схожістю з якою зараз лякають ЗМІ, тривала всього чотири роки. До речі, після неї американська економіка почала розвиватися ще швидше, ніж раніше. Якщо сприймати нинішню кризу не як глобальний колапс, а як тимчасові труднощі, то пережити його буде легше.
Усе під контролем
Але щоб ми не говорили, криза є кризою, і більшості доведеться затягти паски. Головне, не відмовляти собі відразу й у всьому, а підійти до питання економії виважено.
Важливо провести відверту ревізію свого бюджету. Адже коли немає чіткого розуміння про те, коли і куди витрачаються гроші, людині складно зрозуміти, що він зараз може собі дозволити, а що ні. Звідси почуття незахищеності, бідності й, відповідно, депресія.
Для початку потрібно класифікувати витрати на три групи: обов’язкові витрати (платежі по кредитах, оренда квартири, комунальні платежі, продукти харчування, ліки, транспортні витрати), бажані (покупка одягу, меблів, техніки) і необов’язкові (розваги, подорожі, предмети розкоші й таке інше). Залежно від того, як змінилися доходи, людина повинна тимчасово “закрити” частину видаткових статей, починаючи з кінця списку. При цьому варто вибудувати перелік витрат відповідно до свого способу життя. Адже хтось легко зможе відмовитися від поїздок на таксі, а для когось це життєва необхідність. Комусь легше скоротити витрати на харчування (скориставшись нагодою посту, сісти на дієту), а людям з дітьми заощаджувати на продуктах точно не варто.
Близько 10% зароблених грошей, говорять психологи, люди витрачають за інерцією і на речі, які не потрібні, — не приносять задоволення, але куплялися просто автоматично. Щоб упорядкувати свій бюджет, покупки “під настрій” треба звести до мінімуму. Тому перед тим, як відправитися по магазинах, складіть список того, що потрібно, і в жодному разі не відхиляйтеся від цього списку.
Дієвими залишаються старі популярні поради — не ходити за продуктами на голодний шлунок і не заходити в магазини просто так, подивитися. Всі знають, чим це зазвичай закінчується.
Провести “ревізію” свого способу життя й подумати, а чи так необхідно мені все те, що я робив раніше, або це стало вже простою звичкою. Якщо вийде обчислити ці “непотрібності”, скоротити витрати вдасться просто й безболісно. Пережити кризу з найменшими втратами можна тоді, коли до цього готовий. Тобто, якщо у вас є так званий план захисту, який дозволяє проходити кризу, не сильно затягуючи пасок.
Ну а якщо “антикризового” плану немає, час задуматися про створення особистого стабілізаційного фонду, і починати це варто саме зараз. Навіть якщо відрахування у цей фонд поки що будуть мізерними (на ці заходи фінансові експерти радять направляти 10% щомісячного доходу), це буде першим вирішальним кроком до побудови власної фінансової стабільності.
Змінюємо звички
Важче всього, як це не парадоксально, відмовитися у період кризи від витрат на розваги. Походи в кіно, зустрічі із друзями в кафі й ресторанах, шопінг — все це формує стиль життя. Тому, відмовившись від них повністю, можна впасти в депресію й втратити інтерес до життя, до подальшого заробляння грошей.
Психологи пропонують два шляхи розв’язання проблеми: скоротити витрати на “стиль життя” тільки частково, залишивши самі милі серцю заняття, або поміняти дорогі розваги на безкоштовні або дешевші.
Приміром, замість традиційної зустрічі із друзями в ресторані можна або запросити їх до себе, або відправитися в гості до них. Похід у кіно на вечірній сеанс можна замінити переглядом нового фільму вдома, теж у компанії друзів. А відвідування розважального центру з дітьми — на прогулянку в парку.
Час, що звільнився від дорогих розваг, завжди можна використовувати з користю. Криза — гарний привід нарешті зайнятися собою і тією купою справ, що завжди відкладається “на потім, коли-небудь”.
Криза як пригода
Життя — це гра. А криза — це екстремальна гра. Багато хто любить випробовувати себе на міцність і навіть платить за це чималі гроші. Поставтеся до кризи як до випробування своєї міцності, тоді вона не стане для вас трагедією. Екстремальний рецепт виживання в умовах кризи включає два принципи: тотальне скорочення витрат і пошук нових джерел доходів.
Заради експерименту спробуйте жити на 30—50 гривень на день, скоротіть всі необов’язкові витрати, задовольняйтеся найпростішою їжею, відмовтеся від розваг, ходіть пішки. Але поступово й без фанатизму. Для цього доведеться завести облік доходів і витрат. Одне це принесе чимало користі.
Другий принцип “гри на виживання” — пошук додаткових джерел доходу. Не просто шукайте способи заробити, колекціонуйте їх. Це може бути репетиторство, написання статей у журнали, вкладення на фінансовому ринку, все що завгодно. Змагайтеся у цьому із другом, дружиною, із самим собою. Додатково зароблені й зекономлені гроші пропонуємо відкладати на безстрокових “гнучких” депозитах у банках.
Коли мистецтво жити на 50 гривень на день буде доведено до досконалості, можна поступово підняти рівень життя, але звичку вести облік і відкладати частину доходу варто зберегти. Через кілька місяців вас не будуть лякати ні безробіття, ні інфляція. Ви будете до них готові.
І наостанок нагадаємо, що до будь-яких порад, у тому числі й наших, варто ставитися з гумором і неабиякою часткою скепсису. Так що морити себе голодом заради зекономлених 50 гривень все-таки не варто. Тут головне — ідея, а вона, здається, проста й зрозуміла.