Опубліковано: 01 вересня 2008 року
Дев’яносто відсотків українських дітей віком від 5 до 8 років уперше дізнаються про секс з телебачення. І дорослі можуть навіть не здогадуватися, що їхні спадкоємці давно, як кажуть, в курсі. Часто батьки не знають, як правильно реагувати на звичайне дитяче запитання: «Звідки я взявся?».
«Добрий день, шановна редакціє!
Сьогодні онук спантеличив мене не так запитанням «Звідкіля ж я узявся, бабусю?», як хутким попередженням, мовляв, я добре знаю, що не в капусті мене знайшли і що лелека тут теж ні до чого.
Я почала гарячково пригадувати, що ж казала своїм дітям, коли їх цікавило це делікатне запитання. Здається, щось там приплітала, буцімто ковтнула спеціальну пігулку, від якої в моєму лоні взялася прегарна дівчинка... Але тільки-но я розтулила рот, аби викласти свою, як мені здавалося, непорушну версію, хлопчик випередив мене. Він усе збагнув за виразом мого обличчя (тобто, що я не скажу йому, як воно є насправді) й сказав: «Про чарівну таблетку мама вже розказувала». І відійшовши на безпечну дистанцію, смачно сказонув: «Ніхто правди не скаже!».
Чи варто додавати, що мені забракло мови??? Як поводитися в такій ситуації?»
Зазвичай батьки не знають, що відповісти дитині. Одні звертаються по допомогу до інтернету, роздруковують картинки... Інші пропонують дітям почитати книжки, присвячені сексуальному вихованню. Як вважають психологи, загалом це хороший метод. Але головна проблема криється все ж не в методах, а у тому, що багато батьків тепер змушені добувати гроші, їм просто ніколи спілкуватися з дітьми. Ми зібрали думки кількох спеціалістів, аби зарадити такій ситуації.
НЕ ВИПЕРЕДЖУЙТЕ ПОДІЇ!
– Не варто забувати, що сексуальне виховання поетапне. Передусім батьки говорять із дітьми про дружбу, гігієну, людські стосунки, а вже потім переходять до «доросліших» тем, – пояснює Едуард КРАЙНІКОВ, доцент кафедри психодіагностики і медичної психології Київського національного університету ім. Т. Шевченка. – Сексуальний вишкіл людини починається від народження і триває протягом усього життя. Але розповідати дітям про нюанси дорослого буття треба тоді, коли вони цим цікавляться. Не варто випереджати події.
ГОВОРІТЬ ПРОСТОЮ МОВОЮ!
– Треба чітко розмежовувати форми подачі інформації за віком і говорити «про це» доступною дитині або підліткові мовою, – додає Тіна БЕРАДЗЕ, директор міжнародних відносин Асоціації психіатрів України. – Батьки самі мають відчувати потребу подачі інформації, корисної для дітей віком 3–5, 6–8, 9–10 років і, звичайно, для підлітків.
НЕ МОВЧІТЬ!
– Відповідати на дитячі запитання треба в будь-якому разі. Інакше малюк знайде відповіді, які не завжди підуть йому на користь, – застерігає Ольга ЗАРУБІНА, завідувач психолого-медико-педагогічної консультації м. Києва. – Батьки, свідомо підбираючи інформацію, мають унікальну нагоду впливати на поведінку дитини, формувати культурні й духовні цінності.
ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ФАХІВЦІВ
– В умовах сучасного світу інформація все одно просочується – є батьки поряд чи ні. Але важливо пам’ятати, що дитина спершу поцікавиться нюансами сексуального життя у ровесників, – наголошує Олена ГОЛОЦВАН, кандидат медичних наук. – Моя порада батькам: не можете самі поговорити з дитиною – зверніться до фахівців. У пригоді можуть стати й книжки, зокрема українські (нещодавно вийшла друком «Відверта розмова про ЦЕ»). Але говорити напівправду, вдаючи, що «цієї» теми нема, не можна.
СУМНІ НАСЛІДКИ
– Нині ми працюємо з 12-річною дівчинкою, яка зазнала серйозної психотравми після того, як тривалий час чула, що у спальні щось відбувається, – розповідає психолог Ольга ХМЕЛЬОВА (м. Київ). – Одного разу мама дівчинки зважилася на відверту розмову. Посадила доньку поряд і розповіла все як є. Після звуків, що долинали зі спальні, й інформації, яка обрушилася на неї, до стосунків між чоловіком та жінкою у дівчинки огида.
ЦЕ НЕ ЛЕКЦІЯ ПРО СЕКС!
– Коли ми говоримо дітям, що зачаття настає внаслідок статевого акту, то це не означає, що ми вчимо дітей кохатися, – переконана психолог Оксана Кікінежді. – Ми також не кажемо їм, що вони вже можуть це робити. Статеві стосунки – це заняття лише для дорослих. І більшість дітей раді таке почути й переконані, що ніколи не будуть цього робити.
Ми знайомимо дітей тільки з фізіологією, з наукою про тіло. Можливо, вони ніколи не матимуть статевих стосунків, але тіло, про яке треба дбати, буде у них завжди. А статева гігієна – те саме, що й гігієна харчування.
шпаргалка
«МАМА І ТАТО ЗУСТРІЛИСЯ...»
Ольга Ковальчук і Вікторія Чупова, психологи Волинського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді про один із варіантів відповіді:
– У жодному разі не відганяйте дитину й не кажіть чогось на зразок «виростеш і сам про все дізнаєшся». Інакше вона сприйме цю тему як заборонену, ганебну й почне шукати відповіді на свої запитання деінде. Ліпше, коли про все розкажуть саме батьки. Подайте інформацію лаконічно й доступно, з огляду на вік дитини та рівень її сприйняття. Наприклад, скажіть: «Мама і тато зустрілися, покохали одне одного – і з їхньої любові ти народився. Спочатку ти ріс у маминому животику, а потім тобі стало там тісно і ти народився. Відтоді цього дня у нашій родині свято – твій день народження».
Якщо вам важко говорити про це (не можете підібрати потрібні слова, не розумієте, що вже варто сказати дитині, а що їй поки й самій нецікаво), у пригоді стануть книжки про сексуальний розвиток дитини.
ЯКІ КНИЖКИ ПОЧИТАТИ
«Відверта розмова про ЦЕ».
Це адаптація популярної іспанської книжки, в якій доволі відвертих ілюстрацій і текстів, перша виховна україномовна книжка, розрахована на дітей віком 6–9 років. Її герої – Сергійко та Марійка – не соромлячись, уживають слово «матка» чи «пеніс».
«Відкіля я взявся. Книжка про тебе, про мене і про кожного з нас...» – ось що написано на першій сторінці. Щиро кажучи, гарний, легкий, веселий текст про ЦЕ для дітей. Написану з величезною любов’ю, книжку проілюстровано реалістичними малюнками, як у добротних радянських мультиках. Тато з мамою там у первозданному вигляді, і речі названо своїми іменами.
Коли несила говорити, бодай візьміть у руки будь-яку дитячу енциклопедію. Там конче знайдете розділ «Людина». Покажіть маляті ілюстрації і не заїкайтеся при цьому! Хай ліпше довідається про це від вас у доступній формі, ніж від дітвори у дворі в спотвореному вигляді.
П’ЯТЬ РЕЧЕЙ ПРО «ЦЕ», ЩО ЇХ МАЄ ЗНАТИ ШКОЛЯР
1. Назви статевих органів – пеніс, яєчка, мошонка, задній прохід, вульва, статеві губи, піхва, клітор, матка, яйники. Втім для кожної з цих назв варто придумати дитячий, більш зрозумілий відповідник.
2. Зачаття відбувається тоді, коли внаслідок статевого акту сперматозоїд чоловіка дістається до яйцеклітини жінки.
3. Дитина росте в матці.
4. Дитина народжується через піхву.
5. Не можна піднімати презервативи.
Ната Торська, Оксана Куцик, Юрій Конкевич
www.simya.com.ua