Опубліковано: 14 вересня 2008 року
Відчуття безнадійності, зневіри і депресії, які неминуче виникають, коли дитина (та й дорослий) відчуває себе нікому не потрібним, безпорадним перед якимсь надзвичайно складним, на перший погляд, завданням. Через це виникають труднощі в спілкуванні з іншими дітлахами, проблеми з інтелектом і пам'яттю. А потрібні лишень дружня підтримка і схвалення близького.
Маленька людинка, яка тільки починає пізнавати величезний, захоплюючий і в чомусь небезпечний для неї світ, такої підтримки, схвалення і просто обміну думками вимагає особливо. А в дорослих часом дійсно немає часу на ґрунтовні і неквапливі бесіди з малям. Проте при бажанні викроїти хоча б 10-15 хвилин на день усе ж таки можна.
Наприклад, по дорозі в дитячий садок і назад. Замість того, щоб мучити малюка питанням: "Що ти їв сьогодні на сніданок?", спробуйте поговорити про те, у яку гру і з ким він грав сьогодні на майданчику або в групі, чому новому навчився, що йому сподобалося.
Звичайно, малюк не завжди здатний пригадати навіть яскраві моменти дня, але якщо в сім'ї склалися нормальні дружні стосунки, розговорити малюка не так уже складно. Кілька початкових запитань, і він із захопленням почне розповідати, як грав зі своїм найкращим другом Вовкою в морських піратів або яку красиву коробочку навчився робити з картону.
Прекрасний час для спілкування з дитиною - приготування вечері. Крім засвоювання на підсвідомому рівні навичок кулінарії і звички допомагати мамі, дитина знайомиться з властивостями предметів і продуктів, їхньою формою і застосуванням. Наприклад, як пояснити різницю між такими схожими, на перший погляд, цукром, сіллю і борошном? Тільки дати спробувати кашу прісну і солону, чай солодкий і без цукру, показати, як з борошна і води виходить справжнє диво - колобок.
Але щоб таке спілкування не перетворилося на справжні тортури (допитливий малюк вічно лізе під руку в невідповідний момент), потрібно чітко визначити для дитини найзручніше і безпечне місце - з якого і видно все добре, і перешкодити вам, навіть при бажанні, вона не зможе. Особливо сподобається дитині, якщо крім споглядання і розпитувань вона зможе надати реальну допомогу: поставити на місце борошно, подати ложку або витерти цукор, що розсипався.
Ще один зручний момент для спілкування - приготування до сну. А краще, уклавши малюка в ліжко і затишно огорнувши його ковдрою, приділити чверть години казці і душевній бесіді. Поговорити, скажімо, про улюблених героїв мультфільмів або книг: чим подобаються або не подобаються, хто добрий, а хто злий і чому так, пофантазувати, що, наприклад, робить зараз хто-небудь із них. З виховною метою можна спробувати з'ясувати, на кого, на думку малюка, схожий він сам, хто з відомих героїв міг би голосно вимагати в магазині цукерку або відмовитися прибирати іграшки.
Але завершувати вечірні посиденьки потрібно обов'язково чимось приємним для малюка: приголубити, сказати, що він найулюбленіший, обговорити майбутній похід до цирку, лялькового театру або зоопарку. Засинати маленька людина має з приємними думками, навіть якщо весь день вона була просто нестерпна.
www.tovarish.com.ua