Опубліковано: 03 листопада 2008 року
Що робити, якщо ваш син категорично відмовляється відвідувати дитячий садок, бо він там не має друзів? Малюка чомусь не сприймають у колективі, й для нього це справжня трагедія. Він хоче спілкуватися з однолітками й не розуміє, чому діти відмовляються з ним гратися. Коли батьки бачать, що їхня дитина залишається в ізоляції серед своїх однолітків, вони часто відчувають себе винними й безпорадними в цій ситуації. Насправді, саме батьки можуть зарадити цій проблемі.
Важливо знати причину
Перш за все, поставтеся до ситуації, що виникла, якомога спокійніше. Проблеми в спілкуванні має не лише ваш малюк. Приблизно кожна десята дитина зазнає таких самих труднощів.
Пам’ятайте: перші спроби, хай навіть невдалі, виробляють певні навики спілкування. В однієї дитини ці навики з'являються дуже швидко – вони наче природжені. В іншої – на це витрачається значно більше часу. Важливо, щоб батьки сприймали характер і темперамент дитини таким, яким він є. Не треба квапити: «Піди познайомся з цими хлопчиками» або «Потоваришуй з тією дівчинкою». І, звісно, не можна говорити: «Танечка сором’язлива». Адже такими словами ви програмуєте дитину на невдачі в спілкуванні, вона ще більше впевниться у своїй неспроможності потоваришувати з дітьми.
Щоб допомогти малюкові налагодити стосунки з іншими, важливо встановити причину несприйняття. Непомітно поспостерігайте за дитиною в дитсадку: як вона грається з однолітками, як розмовляє, чи живе у злагоді з вихователем, агресивна чи мовчазна. Головне – не втручайтеся, позиція стороннього спостерігача допоможе краще зрозуміти проблеми вашої дитини й скорегувати власну поведінку.
Навчіть малюка дружити
Якщо вчорашній приятель Андрійко захворів, а сьогодні з’явився новий, обов'язково поцікавтеся у малюка, на що хворий його друг, коли прийде, чи не сумно без нього. І не забудьте повернутися до цієї розмови через два-три дні. Так дитина зрозуміє, що справжні друзі мають завжди цікавитися справами одне одного.
Якщо малюк з радістю розповідає про новеньку, яка весь час плаче, м'яко зупиніть його, поспівчувайте дівчинці, а вранці, збираючи дитину в садок, покладіть у кишеню цукерку для плакси, порадьте всміхнутися їй і обов’язково покликати гратися.
Намагайтеся, не обурюючись, виконувати всі вимоги вихователя: від завдання щось принести до підготовки карнавального костюма. Ніколи не з'ясовуйте стосунки з вихователем у присутності дитини, і боронь Боже підлещуватися. Дитина не повинна відчувати себе гіршою за інших або соромитися своїх батьків.
Пригадайте свої дитячі проблеми
Швидше долають проблеми спілкування діти, чиї батьки не обурюються поведінкою інших дітей, нікого не критикують, сприймають переживання дитини співчутливо й упевнені, що зі своїми проблемами вона зможе впоратися.
Діти часто оцінюють неприйняття однолітками як особисту поразку, але це відчуття незабаром минає, якщо тільки батьки своєю надмірною увагою не підсилюють його. Корисніше поговорити з дитиною про те, як можуть змінюватися стосунки між людьми, як люди знаходять спільну мову завдяки спільним інтересам, а іноді – ні. І в цьому теж немає нічого поганого. Такий підхід до справи знімає з дитини відчуття провини або своєї неповноцінності. Дуже доречними будуть ваші спогади про дитинство: пригадайте, як ви змогли подолати свою сором’язливість, знайшли друзів, навчилися спілкуватися. Діти краще сприймають яскраві приклади з життя, ніж теоретичні розмірковування й повчання дорослих.
Дружба за спільними інтересами
Для дітей дошкільного віку основа дружби – це те, що вони роблять. Для них у центрі уваги діяльність. Тому дошкільняті, у якого немає друзів, ви можете допомогти, обговоривши з ним те, що він найбільше любить робити. А потім з'ясуйте, чи є в дитячому садку діти, які люблять робити те ж саме. Підкажіть малюкові, що вступити в контакт з іншими дітьми краще через спільну діяльність, через те, що «ви разом любите робити». Поясніть дитині, що дружба – це, перш за все, душевна насолода.
Цікавтеся оточенням дитини, не скупіться на заочні компліменти потенційним друзям. Дуже допомагають свята – чудовий привід запросити однолітків для спільного святкування.
Якщо дружба тільки починається, а новий товариш дитини вам симпатичний, сприяйте зближенню. Множте на два невеликі подарунки для своєї дитини: купуйте два квитки в цирк, два десерти, дві машинки. Багато мороки? Так. Але краще докласти зусиль зараз, ніж спостерігати, як дитина все далі дистанціюється від своїх однолітків і таємно або явно страждає.
Завжди пам'ятайте: негаразди дитини, хай якими дріб’язковими вони вам не здаються, для неї – справжнє горе. Тому будьте уважними до всіх проблем малюка.
Важливо ще змалку створювати дитині умови для вільного спілкування з однолітками. Найчастіше невміння дружити пов’язане з браком довіри іншим і впевненості в собі. Ці проблеми можна розв’язати досить швидко, особливо в дитячому віці. Розпочати потрібно з власного прикладу, позитивного ставлення до дружби й інших людей. Необхідно обговорити з дитиною, в якій сфері захоплень вона вважає себе найбільш успішною і як цікаво можна подати ці навички серед однолітків. При цьому дайте малюкові відчути, що ви розумієте його страх, тривогу, самотність і підтримайте найменші прояви дружби. Якщо спроби були невдалими, обговоріть з дитиною, як краще змінити тактику, разом проаналізуйте помилки. Це допоможе їй відчути себе впевненішою.
«Спорт та здоров'я»