Любов.Дівоча незайманість

Міфи про дівочу незайманість

Опубліковано:03 жовтня 2008 року

Міф №1. Усі стартують років так у тринадцять-чотирнадцять

Хто це „всі”? Підлітки просто багато про ЦЕ говорять, тому що не мають іншого способу довести свою „дорослість” та „незалежність”. Середній вік початку статевого життя українців – десь 16,2 років (у середньому в світі – 17,4). Причому вік сексуального дебюту напряму залежить від благополуччя у сім’ї, інтелекту, рівня освіти та звичайно ж від рівня самооцінки. Так, до 16 років стартував один з чотирьох школярів, тоді як серед учнів ПТУ – кожен другий.

Міф №2. Дівоча пліва з плином років стає товща – і що пізніше позбавитися невинності, тим це важче.

Насправді анатомічна будова дівочої пліви, величина її отворів та міцність дуже індивідуальні та залежать не від віку, а від особливостей вашого організму. Якщо вона була еластичною у вісімнадцять років то й до двадцяти восьми не задубіє.

Міф №3. Ранній початок статевого життя є шкідливим для здоров’я

Не міф. Дівоча пліва – це бар’єр для інфекцій на той період, коли захисна мікрофлора не сформувалася до кінця (у середньому – 18-19 років). До того ж дівчатка мають дуже тонкий епітелій стінок піхви (його формування завершується у віці 17-18 років) і він легко травмується під час статевого акту. Все це часто веде до розвитку запалювальних процесів, що згодом може привести до спайок та безпліддя.

Міф №4. Пізній початок статевого життя є шкідливим для здоров’ я

Раніше серед лікарів побутувала думка, що мігрені, дисфункції яєчників та прищі – результат надто затягнутої незайманості. Деякі з цих захворювань справді можуть бути гормонально зумовлені та залежати від регулярності статевого життя (та регулярності оргазмів!), та аж ніяк не від міцності дівочої пліви. Відомо багато випадків, коли жінки, які вперше „пізнали” чоловіка у 28, 29, 35 років, благополучно вагітніли та народжували. Гінекологічні проблеми „старих дів” пов’язані не з невинністю, як такою, а з іще одним міфом.

Міф №5. Тим, хто не живе статевим життям, відвідувати гінеколога не обов’язково.

Краще всього, щоб мама показала вас дитячому гінекологу років у шість-сім. Але якщо у вашому місті немає такого лікаря, то після першої менструації ви маєте самі піклуватися про себе та відвідувати жіночу консультацію хоча б один раз на рік: у юному віці, на початковому етапі лікуванню піддаються майже всі захворювання.

Міф№6. Дефлорація – процес дуже болісний та кривавий.

Звичайно інколи вражається якась крупна судина і мрія середньовічних лицарів про закривавлене простирадло втілюється в життя. Якщо після першого сексуального контакту біль довго не проходить, якщо кровотеча триває більше двох днів, аби виключити надриви стінок піхви, краще за все звернутися до лікаря.

Але у нормальній ситуації, особливо коли дівчина сильно збуджена (а, отже її піхва має достатньо природної змазки) крові та болю взагалі може не бути.

Міф №7. Перший статевий партнер має бути дорослішим та досвідченішим.

Щонайменше, бажано. Досвідченому партнерові вистачить терпіння та уміння, аби довести новачка до високого ступеню збудженості.

Міф №8. Найкраще позбавлятися цноти у ванні.

Тепла вода дійсно розслаблює м’язи та нерви, попереджує спазми – і звичайно, зменшує больові відчуття. Але у той само час, вода змиває природну змазку піхви. До того ж у типових вітчизняних ваннах займатися сексом без травматичних наслідків можуть лише досвідчені коханці. Тому ванну можна використати для прелюдії, а потім перебратися у постіль.

Міф №9. З презервативом болісніше.

Навпаки! Презервативи позбавляють болю, оскільки майже всі сучасні гумові вироби вкрито спеціальною змазкою, що полегшує ковзання. Дефлорації вони не можуть заважати, оскільки у даному випадку, вибачте, важливий не презерватив, а той орган, на який його надягли.

Міф №10. У перший раз завагітніти неможливо.

Можливо!!! Тому розпочніть прийом комбінованих гормональних контрацептивів заздалегідь, ще на стадії залицяння та спільних прогулянок.