Ми постійно користуємося поняттями «розумний» і «нерозумний», особливо не замислюючись, що саме вони означають. І зрозуміло, на пошук визначення розуму можна витратити не один довгий осінній вечір. Тим більше, що кожен вкладає в це поняття власний зміст.
Розумник мудрує, а розумний при необхідності демонструє свій розум.
Для когось розум – це ерудиція, для когось пізнавальна здатність, для когось – швидкість обробки інформації. Древні китайці взагалі вважали, що єдиною властивістю розуму є його глибина. Вичерпно, але туманно. Проблема розуму ускладнюється ще і тим, що існує немало суміжних понять, на зразок інтелекту, розуму або мислення, з якими деколи плутають розум.
Треба сказати, що мислення і інтелект – понятті наукові. Тобто, їх можна виміряти і знайти чисельне вираження. Наприклад, пройти тест на IQ або на стратегії мислення і ухвалення рішень. На відміну від мислення і інтелекту, розум – штука глибоко ненаукова і жодному кількісному виміру його піддати неможливо. Отже як древні китайці оцінювали глибину розуму – це ще велике питання.
Є цікава мовна деталь, пов'язана з поняттям розуму. Якщо зайнятися словотворенням, слово «розум» робить цікаві хитрощі. Наприклад, «розумник» носить явно несхвальний відтінок: розвелося тут розумників! Зате стосовно жінки «розумниця» – явно комплімент. Як мовиться, всі люблять розумних, але ніхто не любить розумників.
Залишилася сама дрібниця: з'ясувати, чим розумний відрізняється від розумника. Розумник мудрує, а розумний при необхідності демонструє свій розум. Іншими словами, розумник зовсім не позбавлений розуму, він лише знаходить йому неправильне вживання. А це означає, що розум виявляється в поведінці людини.
Саме з цим пов'язані тривалі спори на предмет того, чи розумний Чацький або він – дурень. Аргументи «за» зрозумілі: герой «Горе від розуму» говорить ділові речі і викриває всіх, хто попадеться під гарячу руку. Аргумент «проти» один-єдиний: невже Чацький не розуміє, наскільки його поведінка недоречна в даній ситуації? Що жодного ефекту його виступ не дасть? Це все одно, що сьогодні проникнути на закриту вечірку для вітчизняного бомонду, хитатися з келихом шампанська і періодично обурено кидати в обличчя присутнім: «Ось ви жрете, а в Африці діти голодують». Дуже розумно, а головне – ефективно.
Розумна людина обов'язково стежитиме за тим, щоб його розум був доречний в конкретній ситуації. Поводитися так, щоб не метати бісер перед свинями, не давати порад тим, хто їх не потребує, і не читати лекцій там, де потрібна незначна світська бесіда. Тобто, розумна людина не почне мудрувати.
Для позначення зв'язку розуму з поведінкою його носія в психології існує навіть спеціальний термін – «соціальний інтелект». Так позначається далекоглядність в соціальних стосунках. Тобто, уміння швидко і вірно оцінювати оточуючих і передбачати їх реакції. Соціальний інтелект – це і є показник доцільності поведінки тієї або іншої людини.
Але справа ще і в тому, що двох однакових розумів не буває. Нерідко люди виявляються розумними в якійсь певній області і неймовірно обмеженими в іншій. Так, наприклад, бувають матері що дуже тонко розуміють все, що стосується розвитку і виховання їх дитини, але з якими абсолютно неможливо поговорити про щось інше. Те ж саме відбувається з прекрасними фахівцями в своїй області, які абсолютно губляться при необхідності говорити на теми, ніяк не пов'язані з їх роботою.
Втім, може це і непогано? Принаймні, в кожного є шанс знайти собі ту сферу діяльності, в якій він буде виключно розумний.
Інші статті по цій темі:
1.Депресія
2. Діагноз: невпевненість в собі
4. Психологічний захист: як це працює
5. Психологічні аспекти набору зайвої ваги
6. Розставання: етапи великого шляху