Опубліковано: 15 серпня 2009 року
Серед психологів побутує думка, що в період зустрічання перші вісім місяців умовно можна назвати тестом на міцність: пара, яка пробула разом вісім місяців без скандалів і розлучень, має більшу ймовірність вступити у шлюб. Не варто зустрічатися більше трьох років, бо, як показує практика, закохані молоді люди після трьох–чотирьох років втрачають інтерес один до одного.
Схожа ситуація і в подружніх пар. Як коментує психолог Мирослава Луцишин, «існує цікава теорія, згідно з якою третій рік сумісного життя подружжя є критичним. Доведено, що деякі сім’ї розпадаються саме у цей період. Прийнято вважати, що після трьох років спільного життя припиняє вироблятися гормон любові. Життя стає звичкою. Подружжя не відчуває сильного взаємного потягу одне до одного, згасає романтика, виникає бажання і прагнення спробувати щось нове, свіже, незвідане. Щоправда, бувають винятки, коли члени подружжя з кожним роком все більше закохуються у свого партнера і не уявляють свого життя без нього».
Майже всі молоді пари після періоду першої закоханості переживають ще одну кульмінацію почуттів – народження дитини. А потім, на жаль, йде спад – така думка психологів. Подружня пара, яка пройшла через весілля, вагітність, народження, вигодовування дитини, її дорослішання, просто не може ставитися один до одного так само, як і в період залицяння. Вони прожили разом певний час, за який краще пізнали себе. Були і спільні радощі, і спільні печалі. Безумовно, яскраве, феєричне відчуття кохання дещо змінилося – люди навчилися спокійно сприймати один одного».
Є подружжя, які, пройшовши через спад емоцій, із часом знову розуміють, що разом їм добре. Але є й інші приклади – пари, які не змогли врятувати шлюб і розлучились. Таких сімей доволі багато. Звичайно, народження дитини сильно змінює ставлення в сім’ї: у чоловіка і дружини менше часу залишається один для одного, може навіть послабшати статевий потяг і безслідно зникнути ніжна увага до своєї половинки. Багато чоловіків страждають насамперед від того, що отримують менше уваги від дружини і скаржаться на суперечки в сім'ї. Конфлікт загострюється після народження другої дитини: дружини, на їхню думку, стають «прискіпливими», «буркотливими», «вимогливими».
З народженням дитини подружжя вчиться бути батьками. І не завжди це навчання проходить гладко, тим паче, що в процесі дорослішання дитини приходять нові турботи. У два-три роки дитина починає свідомо оцінювати навколишній світ, розвиваються її мова, пам’ять, навики. Завдання батьків – допомогти дитині ввібрати в себе якісну інформацію, яка послужить їй основою на все майбутнє життя.
Батьки, прагнучи донести до дитини все найкраще, часто конфліктують між собою. Крім того, у виховання нащадків втручаються бабусі й дідусі, які теж хочуть зробити свій внесок, справедливо вважаючи, що в них більше досвіду і наголошуючи молодим батькам, що і як вони роблять не так. Звісно, молодому подружжю це не до вподоби. Спочатку вони слухають порад батьків, але з часом прагнуть самостійно виховувати своє чадо. Це стає причиною конфліктів. У чоловіка може зникнути бажання робити хоча б якийсь вклад у виховання дитини. Тут дружини чекають від чоловіків більшого. І якщо батьки приділяють вихованню дітей занадто мало уваги, жінки розцінюють це як нестачу інтересу до сім’ї. Вони починають проявляти невдоволення, прискіпуватися до чоловіків. Останні реагують, швидше, розгублено, вони теж відчувають себе переобтяженими, оскільки робота вимагає багато сил. Єдиний вихід – знайти компроміс і домовитись між собою, хто і коли проводить час із дитиною.
Проте причини охолодження між подружжям можуть бути й іншими. Гостру кризу сімейних відносин можуть спричинити викидні, фінансові турботи, стрес на роботі, смерть близького родича, тощо. Іноді труднощі і проблеми стають настільки важким тягарем, що подружжя не витримує, і тоді шлюб розпадається. Сімейні кризи вдається подолати тільки тоді, коли обоє з подружжя, навіть у важкі часи, не припиняють спілкуватися. На молоду маму лягає основний тягар турбот – домашнє господарювання і догляд за дитиною, що тимчасово перериває трудову діяльність. Чоловіки, зі свого боку, прагнуть забезпечити матеріальну базу сім’ї. Вони впрягаються в роботу, роблять кар’єру, тоді як дружина сидить удома з малюком. Це призводить до традиційного розподілу ролей в сім’ї.
Ще одним загрозливим періодом для сім’ї є 20 років спільного життя. Діти підросли і поступово влаштовують своє життя. «Сивина в бороду, біс у ребро» або ж криза 45–50-річних чоловіків. Як не дивно, але «друга молодість» штовхає чоловіків до нових «подвигів». Зазвичай, успішні чоловіки у цей час захоплюються пошуком нових вражень, що стає причиною романів на стороні. Часто їхніми обраницями є набагато молодші жінки, які стають не лише джерелом нових вражень і відчуттів, а й можуть викликати сильні почуття або ж тілесний потяг. Це часто підштовхує чоловіка до створення нової сім’ї.
Поради молодому подружжю:
- Про народження і виховання дитини варто поговорити заздалегідь. Звісно, найкращим варіантом є, коли чоловік і дружина готові до батьківства, коли у них з’явилося відчуття відповідальності й турботи не лише один за одного. Слід поговорити з подружніми парами, у яких є дитина. Тоді можна краще визначити, яке уявлення має кожен із вас про подружнє життя і про виховання дитини.
- Коли виникають конфлікти, слід шукати спосіб вирішити їх перш ніж вони зіпсують відносини. Знаходьте час для зміцнення подружніх стосунків. Регулярно разом робіть щось, що приносить задоволення обом. Відверто висловлюйте свої побажання. Не соромтеся звернутися за допомогою до фахівця, якщо помічаєте, що не можете впоратися з проблемами самостійно.
Пам'ятайте: подружні пари, які обговорюють разом свої проблеми, легше виходять з кризи. Саме на жінок покладено більшу відповідальність за психологічний клімат у сім’ї. Якщо чоловік усвідомлює це і прагне більше піклуватися про дітей, щоб дати дружині можливість витратити час на свої потреби, все у них буде добре.
Резюме: від конфліктів у сім’ї не застрахований ніхто. Не слід забувати, що саме за допомогою спілкування можна знайти спосіб як вийти з конфліктної ситуації. Якщо подружжя намагається разом знайти якесь рішення, обговорюючи проблеми без «з’ясувань» і взаємних докорів – вони впораються із важкими ситуаціями. Що важливіший для чоловіка і жінки шлюб і нормальні стосунки в сім’ї, то більша готовність кожного до поступок.
Висновок: бережіть свої почуття, благополуччя вашої сім’ї залежить тільки від вас і від вашого вміння йти на компроміси. Не варто думати про самолюбство чи гордість, якщо це може зруйнувати шлюб. Іноді краще поступитися своїй коханій людині і знати, що саме ви змогли зберегти сім’ю, ніж потім плакати й самостійно виховувати дітей без батька. Кажуть, що шлюб – це лотерея і щастить далеко не всім, а лише найазартніші можуть отримати перемогу. Тож бережіть себе, своїх рідних і будьте щасливі. Ви того варті.
Джерело: " Наше ВЕСІЛЛЯ"
Усі статті по цій темі:
1. 7 ситуацій, коли ми обманюємо у відносинах із чоловіками .
2.Жінка не повинна боятися робити перший крок .
3.Повторний шлюб: чинники ризику.
4.Скандали продовжують життя жінок.
5.Щасливе родинне життя: міфи і факти.
6.Що потрібно знати жінці, щоб не вкрали її чоловіка.
7.Як жінці досягти успіху в переговорах.