Здоров'я. Аднексит

Аднексит

Опубліковано 26 листопада 2008 року

Чому в одних жінок виникають запальні захворювання, а в інших не бувають узагалі або виникають дуже рідко, мають легкий перебіг і швидко піддаються лікуванню? Справа в тому, що аднексит розвивається лише тоді, коли для цього існують певні сприятливі умови (наприклад, наявність інфекцій, зміни флори піхви, порушення біоценозу, зниження загального та місцевого імунітету і найчастіше - при захворюваннях, що передаються статевим шляхом).
Застуда, сидіння на холодному, переохолодження ніг під час місячних тощо - це лише вторинні чинники, які провокують загострення запального процесу. Першопричиною ж розвитку аднекситу є ослаблений імунітет, шкідливі звички, невпорядковане статеве життя (численні статеві партнери, незахищені статеві акти, захворювання, що передаються статевим шляхом). Практика показує що, найчастіше причиною запального процесу є ранні сексуальні зв'язки, внаслідок яких часто розвиваються захворювання, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, уреаплазмоз тощо).
Запальний процес розвивається безпосередньо після того, як патогенні мікроорганізми проникли в організм людини і потрапили в сприятливі умови для вірулентності (активного розмноження). Наприклад, переохолодження - одна з передумов, що сприяють вірулентності. Але без наявності мікроба в організмі переохолодження не спричиняє запального процесу.

ХВОРОБИ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ, ОСНОВНА ПРИЧИНА АДНЕКСИТУ

Часто ранні сексуальні зв'язки призводять до того, що природне кисле середовище піхви замінюється лужним. А це - сприятливі умови для розвитку патогенної флори. Іноді ситуація ускладнюється тим, що організм та імунна система дівчини ще не сформовані остаточно, в той час як організм дорослої жінки в змозі протистояти лужній флорі сперми чоловіка.
Також ранні сексуальні зв'язки та непоінформованість підлітків є причиною розвитку інфекцій, що передаються статевим шляхом. Уся проблема полягає в тому, що не всі статеві інфекції відразу проявляються певними симптомами. Такі підступні хвороби, як хламідіоз, можуть тривалий час "сидіти" в організмі і нічим себе не виявляти. Тим часом вони знесилюють імунну систему, внаслідок чого будь-яка незначна інфекція може спричинити гострий запальний процес. Таким чином, втрачається дорогоцінний час, людина приходить до лікаря надто пізно, коли лікування потребує чимало часу і зусиль. Практика свідчить, що зазвичай жінка не приходить до лікаря, доки не постане питання вагітності, або її мучить нестерпний біль, з'явилися порушення менструального циклу, пухлини, фіброміома, кісти. Після обстеження виявляється, що причина - застаріла інфекція, яка передається статевим шляхом.

БІЛЬ, ГОСТРИЙ ЧИ ТУПИЙ, ЗАЛЕЖИТЬ ВІД СТАДІЇ ХВОРОБИ

Перший етап розвитку аднекситу - гострий запальний процес придатків труб яєчників. Характеризується набряком внутрішніх статевих органів, різким болем переважно внизу живота, підвищенням температури тіла. Незвичні виділення при цьому можуть з'явитися не відразу. Мутні жовті, коричневі виділення з неприємним запахом - продукт життєдіяльності патогенної флори і певна ознака запального процесу.
Коли гострий процес переходить у хронічний, створюються умови для розвитку спайок, рубців, деформації внутрішніх статевих органів. Зазвичай це супроводжується функціональними розладами: порушенням менструального циклу, болем під час сексу та менструацій, швидкої чи тривалої ходьби, фізичних навантажень. Жінки, які мають хронічний аднексит, відчувають постійний дискомфорт у нижній частині живота, тупий біль постійно нагадує про хворобу.
Якщо хронічний аднексит не лікувати, він може спричинити розвиток тяжких ускладнень. А лікувати такі ускладнення, як аденоміоз, фіброміоми, кісти, безплідність, значно складніше, і це потребує значно більше часу.

ЛІКУВАННЯ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ПРИЧИНОЮ ЗАПАЛЕННЯ

Деякі жінки вважають аднексит абсолютно безпечним захворюванням. Мовляв, прогрію добре живіт - і біль стихне. Нерідко можна почути й таке: навіщо йти до лікаря, якщо через деякий час біль сам мине. Проте лікування запального процесу обов'язково має бути стаціонарним, із застосуванням антибіотиків широкого спектра дії, антисептиків, знеболювальних, імунокорегувальних та імуностимулювальних препаратів.
Метод лікування насамперед залежить від причини захворювання, а їх, як уже зазначалося, є чимало. Лікар після огляду хворої та бесіди з нею має встановити, яка флора стала вірулентною і спричинила запальний процес, наскільки підготовлений організм жінки до боротьби з інфекцією. Також важливо визначитися: чи збирається жінка ще народжувати, чи ні. Залежно від цього лікар визначає тактику лікування і на якому етапі його потрібно призупинити.
Ефективність лікування в стадії загострення інфекції становить до 90% повного одужання. Якщо ж гостру інфекцію вчасно не почати лікувати, то через два тижні запальний процес перетворюється в хронічний. Хронічна інфекція розташовується глибоко всередині клітин і утворює спайки. Тому, щоб її знищити, потрібно застосувати потужні провокаційні засоби, загострити запальний процес і змусити інфекцію вийти назовні. Лікування хронічного аднекситу досить тривале і складається з кількох стадій - загострення інфекції, боротьба з інфекцією, лікування спайкового процесу, відновлення функцій органів. Звичайно, таке лікування потребує тривалої реабілітаційної терапії, що передбачає санаторно-курортне лікування, оперативне роз'єднання спайок, якщо жінка збирається в подальшому народжувати.

ПРО ЗАСОБИ ГІГІЄНИ ПОРАДЬТЕСЯ З ЛІКАРЕМ

Кожна жінка завжди повинна пам'ятати про особисту та статеву гігієну. Засоби гігієни звичайно підбирає індивідуально кожна жінка спільно з лікарем-гінекологом, але правила особистої гігієни для всіх спільні.
Жінці потрібно підтримувати кисле середовище піхви. Для цього існують спеціальні свічки, які містять молочну кислоту. З профілактичною метою, для підтримання природної флори піхви ними можна користуватися раз на тиждень.
Також рекомендується проводити туалет геніталій розчинами з додаванням молочної кислоти, з марганцево-кислим калієм, слабким розчином лимона, чаю або йоду. Вибір засобу гігієни залежить від індивідуальної природної флори жінки.
Профілактика запальних процесів також залежить від циклу. Після місячних добре застосовувати водний розчин йоду. У середині циклу - підкислені розчини (з молочною кислотою, лимоном тощо).
Не рекомендується для інтимної гігієни користуватися милом, оскільки воно висушує шкіру.

НАРОДНІ ЗАСОБИ ЛІКУВАННЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

Кора дуба, квітки ромашки - по 1 ст. л., листки кропиви - 3 ст. л., трава споришу звичайного - 5 ст. л. Дві ст. ложки суміші залити 1 л окропу, настояти в термосі годину. Застосовувати для спринцювань двічі на день.
Квітки цмину, листки берези, листки суниці, кукурудзяні коси, листки мати-й-мачухи, м'ята, деревій, стручки квасолі - по 2 частини, спориш, кропива, череда, плоди шипшини - по 3 частини, плоди горобини - 1 частина. Дві ст. ложки суміші залити 500 мл окропу, настояти 10 годин у термосі. Пити по 100 мл настою тричі на день + спринцюватися цим же настоєм двічі на день.
Трава лаванди, квітки черемхи, трава полину - по 1 частині, кора дуба, листки суниці - по 2 частини, плоди шипшини - 3 частини. 1 ст. ложку суміші залити 1 л окропу, настояти 2 години в термосі, процідити. Застосовувати для спринцювань перед сном протягом 2 тижнів.
Кора дуба - 6 частин, трава материнки - 4 частини, корінь алтеї - 1 частина. П'ять ст. ложок суміші залити 200 мл окропу. Настояти в термосі 30-40 хв. Процідити, остудити, використовувати для спринцювань двічі на день.
Чебрець, мати-й-мачуха, корінь алтеї - по 2 частини, кропива, звіробій, деревій - 1 частина. Три ст. ложки збору залити 1 л окропу, настояти 2 години, процідити. Пити по 100 мл настою тричі на день протягом 2 місяців.
Квітки буркуну, листки мати-й-мачухи, золототисячник, кропива - по 1 частині, деревій - 2 частини. Одну ст. ложку суміші залити 500 мл окропу, настояти 30 хв, процідити, пити по 100 мл тричі на день.
Корінь валеріани, листки меліси - по 2 частини, трава приворотня звичайного, кропиви - по 3 частини. Дві ч. ложки суміші залити 200 мл окропу, настояти 30-40 хв, процідити, пити по 20 мл настою на день.
Корінь солодки, трава череди, корінь аралії маньчжурської, трава хвоща польового, плоди шипшини, квітки цмину, корінь дивосилу, супліддя вільхи - по 1 частині. 2 ст. ложки суміші залити 500 мл окропу, кип'ятити на водяній бані 8 хв, настояти 10 годин. Пити по 50 мл настою тричі на день після їди.

РекомендацІЇ: настої приймати по третині-половині склянки за 30-40 хвилин до їди. Одночасно вживати ліки та трав'яні настої не варто - між ними має бути перерва не менше години.
Настої слід приймати за такою схемою: після двох тижнів вживання - 2 тижні перерви. Перед тим як використовувати ту чи ту суміш, вивчіть протипоказання до усіх трав, що входять до її складу.

"Ваше здоров'я"