Опубліковано 18 березня 2009 року
Уважаючи, що стрес - це синонім роздратування та перенапруги, ми глибоко помиляємось. Стресова ситуація викликає більше 1400 фізико-хімічних реакцій організму! І далеко не всі з них обертаються дурним настроєм, якого, між іншим, можна уникнути
Творець навчання про стрес Г. Сельє казав, що «стрес - це аромат і смак життя». Незрозуміло? Та ні, усе дуже просто: мова йде про гормони, що розцвічують людське життя емоціями. Адреналін, ендорфін та енкефалін - саме ці речовини виробляються під час труднощів і створюють усі супутні їм відчуття.
Допотопний механізм
Стрес - найдавніша техніка виживання. Тому його механізм примітивний: дієвий, але неточний. Будь-яка ситуація, що виходить із ряду, інстинктивно лякає нас і настроює організм на бойовий лад. Наступили нам на ногу в метро чи звільнили з роботи - виробляються «аварійні гормони», адреналін і норадреналін. Вони примушують тіло працювати в інтенсивному режимі й у рази збільшують м'язову силу та розумову активність. Ми відразу знайдемо, що сказати незграбному попутнику, або активно почнемо шукати нову роботу.
Для прикладу: ось молодий чоловік ремонтує автомобіль. Домкрат раптово ламається і придавлює його. Батьки бачать це, і батько, знаючи вагу автомобіля та тверезо оцінюючи ситуацію, біжить по допомогу. А мати підбігає до автомобіля й руками піднімає машину. Здавалося б, це неможливо, але той самий ненависний усім стрес дав їй сили, про які вона й не підозрювала!
Другий етап стресового механізму включається слідом: з'являються ендорфіни та енкефаліни - «гормони настрою». Енкефалін викликає негативні емоції (якщо події загрожують виживанню чи суперечать його задачам). Він же знижує біль. А ендорфін - позитивні емоції, коли ситуація сприяє благополуччю організму. Він викликає розслаблення й ейфорію. Тож, судячи з того, наскільки виходить справитися з труднощами, люди радуються чи розстроюються.
Безкоштовний сир у мишоловці?
Усі люблять дармівщину. І усім хотілося б, щоб стресовий вибух активності та загострення розуму не були на шкоду серцевому спокою.
Закордонні дослідники вважають, що розвиток хвороби людини ледве не на 90 % випадків пов'язаний зі стресом.
Під час шкільних іспитів 48 % юнаків і 60 % дівчат помітно втрачають у вазі.
На жаль, організм не може працювати на межі сил нескінченно. Якщо труднощі не розв'язуються швидко, то напруга затягується, а невгамовне вироблення адреналіну й енкефаліну не припиняється. На їх «виробництво» організм витрачає велику частину запасів вітамінів С і В, цинку, магнію й інших мінералів. У результаті фізична й розумова діяльність починає, навпаки, - гальмуватись! Якщо стрес не припиниться, це призведе до повного знесилля, нервових та інших розладів.
Чого варті хоча б екзаменаційна сесія чи затяжні сімейні сварки? Студенти худнуть, товстіють, падають від непритомності та покриваються прищами. Чоловік і жінка заробляють собі виразки кишечнику, інфаркти й атеросклероз.
Стрес у нас на побігеньках
Формула успіху не в тому, щоб уникати стресової ситуації, це даремна праця, а в тому, щоб реагувати на неї спокійно. Стрес - це не те, що з нами сталось, а те, як ми це сприймаємо. Наприклад, ми кудись сильно спізнюємось. У нас є вибір: довести себе муками совісті до непритомності чи заспокоїтись і думати про щось приємне. Тільки ось організм не слухає наказів. Ні, не треба вживати таблетки й нервово курити! Краще підключити більш вироблений і сучасний механізм: людську волю. І поетапно усунути ознаки стресу: холодні руки, м'язові судоми, бажання кудись бігти. І організм із вдячністю розслабиться.
Для початку починаємо дихати животом. Коли в нас вийде робити це повільно, організм переконається, що напруга разом з адреналіном зникають. Потім відкриваємо рот і обертаємо нижньою щелепою. Не смійтесь: люди в напрузі зазвичай стискують зуби, а із заблокованими м'язами від стресу далеко не підеш. Далі просто потягнемось, як кішки. І помасуємо пару-трійку хвилин шию та спину. У більшості людей там розташовані особливі м'язи, що при стресі твердішають і заважають заспокоїтись. Дуже важливо зігріти руки. Підвищений адреналін зменшує приплив крові до кінцівок. А гарячий струмінь води зігріє руки та переконає організм розслабитись. Завершити все треба пробіжкою чи віджиманням від підлоги. Саме цього вимагає переповнене гормонами тіло, але замість інстинктивного неспокійного метання по кімнаті прикладете зусилля цілеспрямовано. І вам полегшає.
Заходи першочергової самодопомоги
Вплив стресу буває настільки інтенсивним, несподіваним і стрімким, що може серйозно позначитись на нашому здоров'ї (а часом і житті). У цих випадках кожному керівникові необхідно твердо знати основи першочергової самодопомоги. До заходів такої допомоги звичайно відносять такі.
У гострій стресовій ситуації не слід приймати (або намагатись приймати) ніяких відповідальних рішень. Виключення становлять стихійні лиха, коли мова йде про порятунок самого життя.
Повільно порахуйте до десяти.
Займіться своїм диханням. Повільно вдихніть повітря носом і на якийсь час затримайте дихання. Видих здійснюйте поступово, також через ніс, зосередившись на відчуттях, пов'язаних із вашим диханням.
Подальші події можуть розвиватися за двома напрямами.
Стресова ситуація застала вас у приміщенні:
4. Підведіться, якщо це потрібно, і, вибачившись, вийдіть із приміщення.
5. Скористайтесь будь-яким шансом, щоби змочити чоло, скроні та артерії на руках холодною водою.
6. Повільно озирніться навкруги, навіть у тому випадку, якщо приміщення, в якому ви перебуваєте, добре вам знайоме або виглядає цілком пересічно. Переводячи погляд з одного предмета на іншій, подумки описуйте їхній зовнішній вигляд.
7. Потім подивіться у вікно на небо. Зосередьтесь на тому, що бачите. Коли ви востаннє ось так дивились на небо?
8. Набравши води у склянку (у крайньому випадку - у долоні), повільно, зосереджено випийте її. Сконцентруйте свою увагу на відчуттях, коли вода буде текти горлом.
9. Випростайтесь, поставте ноги на ширину плечей і на видиху нахиліться, розслаблюючи шию та плечі, так, щоб голова й руки вільно звисали вниз. Дихайте глибше, стежте за своїм диханням. Продовжуйте робити це протягом 1-2-х хвилин. Потім повільно випростайтесь; дійте обережно, щоб не закружилась голова.
Стресова ситуація застала вас де-небудь поза приміщенням:
Озирніться навкруги, спробуйте подивитись на оточуючі предмети з різних позицій, подумки називайте все, що бачите.
Детально роздивіться небо, називаючи про себе все, що бачите.
Знайдітьякий-небудь дрібний предмет (листок, гілку, камінь тощо) й уважно роздивіться його. Розглядайте предмет не менше чотирьох хвилин, ознайомлюючись із його формою, кольорами, структурою таким чином, щоб зуміти чітко уявити його із закритими очами.
Якщо є можливість випити води, скористайтесь нею - сконцентруйте свою увагу на відчуттях, коли вода буде текти горлом.
Ще раз простежте за своїм диханням. Дихайте повільно, через ніс: зробивши вдих, на якийсь час затримайте дихання, потім так само повільно, через ніс, видихніть повітря. При кожному видиху зосереджуйте увагу на тому, як розслаблюються й опускаються ваші плечі.
Як перша допомога цього цілком достатньо. Не зашкодять помірні заняття спортом чи прогулянка - словом, будь-яка діяльність, що вимагає фізичної активності та зосередження, але, знову ж таки, не перестарайтесь.
Джерело: " Освіта-ua"
Інші статті по цій темі:
3. Запах з рота: розпізнати й знищити
6. Як припинити паління легко й невимушено