<em>Здоров'я.ДЕМОДЕКОЗ. ПРИЧИНИ ТА ЛІКУВАННЯ <</em>

ДЕМОДЕКОЗ. ПРИЧИНИ ТА ЛІКУВАННЯ

Опубліковано 26 травня 2009 року

Нерідко на прийом до косметолога приходять клієнти зі скаргами на висипки, лущення шкіри, кірочки і гноячки на обличчі. І не завжди косметолог може розпізнати захворювання і визначити причину подібних проблем. Досить часто такі явища розвиваються внаслідок життєдіяльності кліща Demodex folliculorum, який у людей і м'ясоїдних тварин зумовлює захворювання — демодекоз. Лікуванням цієї хвороби має займатися лікар-дерматолог. На сьогодні демодекоз розглядають як захворювання, що зумовлюється, окрім ураження кліщами-демодицидами, ще й іншими чинниками навколишнього середовища, а також особливостями організму пацієнта.
Розвиток демодекозу можуть спричиняти розлади імунної системи, судинні та ендокринні порушення, хронічні інфекції в організмі, захворювання травного тракту, а також тривале перебування на сонці тощо.
Діагностика демодекозу ґрунтується на огляді хворого, клінічній картині запального процесу та результатах мікроскопічних досліджень на виявлення у ділянках ураженої шкіри збудників демодекозу - Demodex Folliculorum та Demodex brevis. Косметолог повинен вчасно запідозрити захворювання, відправити клієнта на консультацію до лікаря і провести відповідний догляд за шкірою хворого на заключних етапах лікування, коли вона буде відновлюватись. Самодіяльність у лікуванні демодекозу може призвести до погіршення перебігу захворювання й до можливого зараження інших людей.

Серед дерматологів немає єдиної думки щодо того, чи є демодекоз самостійним захворюванням. Люди заражаються від хворих осіб і досить часто від хворих собак і котів. Проникненню кліщів у шкіру сприяє порушення функції саловиділення зі зміною хімічного складу шкірного сала.

Найтиповіші форми прояву демодекозу на шкірі обличчя: вогнища злущування, почервоніння, гноячкові висипи, кірочки. Ці явища можуть супроводжуватися відчуттям печіння і свербежу в уражених місцях.

Причина. На шкірі людини можуть паразитувати кліщі двох специфічних видів — Demodex folliculorum і Demodex brevis. Це дуже дрібні кліщі (0,2-0,3 мм) з веретеноподібним тілом, короткими ніжками і колючими ротовими органами. Вони локалізуються у вивідних протоках сальних залоз на обличчі й у ділянці зовнішніх слухових проходів. Вивідна протока сальної залози може відкриватися безпосередньо на поверхню шкіри або в устя волосяного фолікула.

Клінічні ознаки. Прояви демодекозу на шкірі обличчя надзвичайно різноманітні. Вони можуть бути у вигляді еритематозно-сквамозної форми — більш-менш виражених червоних плям з різним ступенем лущення на поверхні, чи папуло-везикульозної форми — висипання гноячків і вузликів яскраво-червоного кольору на фоні вогнищ почервоніння і злущування. Найтяжча форма прояву демодекозу — розацеаподібна, коли всі р ? 14 перелічені вище прояви розвиваються на тлі

Клінічні ознаки застійної гіперемії — набряку шкіри. Через те, демодекозу що одна форма може переходити в іншу, не завжди просто поставити правильний діагноз. Це повинен зробити лікар-дерматовенеролог, який після лабораторного дослідження і підтвердження діагнозу призначає відповідне лікування.

Косметолог-практик має знати все про демодекоз і не починати місцевого лікування без попередньої консультації клієнта з лікарем-дерматологом.

Лікування. Специфічне лікування демодекозу проводиться лікарем-дерматологом і складається з призначення спеціальних препаратів, які регулюють виділення секрету сальних залоз, його хімічний склад, нормалізують процеси травлення (призначає гастроентеролог); призначення антипаразитарних препаратів усередину і для зовнішнього застосування. Косметолог підключається на завершальному етапі лікування, коли лабораторне підтверджено відсутність збудника захворювання. Призначають курс масажів за Жаке, які цілеспрямовано впливають на сальні залози. Доцільним є проведення хімічних та ензимних пілінгів, що видаляють уражений роговий шар; накладення спеціальних масок для регулювання саловиділення та регенерації шкіри, її зволоження й збагачення вітамінами та біологічно-активними речовинами. Цілком виправдано призначення апаратних методик: дарсонвалізації — для активізації поверхневого кровообігу і дезінфекції поверхні шкіри, гальванізації — для впливу на периферичний кровообіг і нервові закінчення, електрофорезу — для введення в глибокі шари шкіри лікарських речовин. Ультрафіолетове опромінення може викликати загострення шкірного процесу, тому не рекомендується. Слід наголосити, що косметик повинен виконувати всі процедури в одноразових масках, рукавичках та ретельно дезінфікувати обладнання.

Антипаразитарна терапія хвороби полягає у змащуванні шкіри обличчя препаратом "Спрягаль" та 4% перметриновим кремом. Відповідні процедури проводити двічі на день. Курс лікування - 20 днів. За наявності на віях очей кліщів демодицид краї повік та вії потрібно щоденно протягом 20 днів змащувати кремом "Демалан".
За наявності свербіння очей, відчуття їх запорошення потрібно звернутися до офтальмолога, бо такі ознаки притаманні кон'юнктивіту.
Оскільки у розвитку демодекозу велику роль відіграють захворювання внутрішніх органів, таким хворим потрібно обстежитися у терапевта, ендокринолога і у разі виявлення захворювань внутрішніх органів та систем - лікуватися.